Цікавинки

Дитячий психолог - фахівець, який допомогає дорослим зрозуміти, що відбувається з їхньою дитиною і з ними. Робота йде як з дітьми, так і з дорослими щодо виявлення проблеми і пошуку рішень.

Психологічне консультування дітей - це особлива форма допомоги сім'ї з боку психолога, орієнтована на подолання життєвих труднощів дітей та їх батьків.

Завдання дитячого психолога - створити умови, в яких Вам буде простіше і зрозуміліше побачити себе і життя своєї родини з боку, усвідомити, які установки і дії створюють проблеми.

Мета консультування - вирішити проблему, що виникла у дитини шляхом аналізу ситуації, що склалася, знаходження балансу у взаєминах і відновлення сприятливого психологічного клімату в родині.

Дитячий психолог працює з актуальним станом дитини і батька, проводить первинну діагностику, задає питання про життєвій ситуації і структуру сім'ї.

У процесі спілкування психолог створює умови для того, щоб клієнт (батько-дитина) усвідомив свою проблему, зрозумів її причини і знайшов рішення.

Форми роботи дитячого психолога:

• індивідуальна (у тому числі ігрова, пісочна терапія, арттерапія тощо) і групова (дитячі тренінги);

• психологічна робота в контексті сім'ї (спільна робота дитини і батьків)

В яких напрямках працює дитячий психолог:

- Дитяче індивідуальне психологічне консультування;

- Психологічна корекція дитячих особистісних порушень, таких як примхливість, агресія, замкнутість тощо;

- Розвиваючі заняття як індивідуальні, так і групові. Це заняття з розвитку пам'яті, мислення, уваги тощо;

- Індивідуальна психологічна діагностика особистості дитини, рівня психічних процесів, а також рівня підготовленості до школи;

- Консультування батьків з питань виховання та розвитку дітей.

З якими проблемами працює дитячий психолог:

- Це соціальні ситуації: дитина йде в дитячий садок, розлучення батьків, смерть когось із близьких, поява нового члена сім'ї, випадки сексуального або психічного насильства над дитиною, серйозна хвороба дитини або когось із близьких людей, переїзд на нове місце проживання тощо;

- Агресія, замкнутість, примхливість, нав'язливі дії, сором'язливість, підвищена образливість, упертість, тощо;

- Страхи і тривожність дитини;

- Проблеми адаптації;

- Проблеми спілкування з однолітками;

- Патологічні звички: кусання або гризіння нігтів, смоктання предметів, онанізм тощо;

- Рівень психічних процесів (пам'ять, увага, мислення) не відповідає віку дитини;

- Проблеми логопедичного характеру (усунення психологічних наслідків);

- Безпорадність батьків, втрата контролю над ситуацією.

П`ЯТЬ МОВ ЛЮБОВІ ДО ДИТИНИ

/Files/images/psiholog/oform/0bPw3uSc4e.jpg

Діти по-різному відчувають любов, але кожній дити­ні вона необхідна. Існує п'ять способів виразити свою любов до дитини:

Дотик - один із найважливіших проявів лю­бові до дитини. У перші роки життя дитині необ­хідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голові, цілували тощо. Тактильна лас­ка однаково важлива і для хлопчиків, і для дівча­ток. Виражаючи свою любов до дитини цього віку за допомогою ніжних дотиків, голубіння, поцілун­ків, ви домагаєтеся більшого емоційного відгуку, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, адже тоді слова втратять усю силу і сенс. Кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою.

Час, присвячений спілкуванню з дити­ною, - це ваш подарунок для неї. Ви ніби гово­рите: «Ти потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Іноді діти, для яких батьки не знаходять достатньо часу, саме поганими вчинками привер­тають до себе їхню увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Тож як би ви не були заклопо­тані, потрібно приділяти час не лише хатнім спра­вам, перегляду телепередач, іншим задоволенням, а насамперед - своїй дитині.

Подарунок. Багато батьків використовують подарунки, щоб «відкупитися» від дитини. Діти, які одержують ці подарунки, починають вважати, що любов можна замінити різними речами.

Слід пам'ятати, що ні кількість, ні коштов­ність подарунків не відображують силу почуття. Справжній подарунок дарують щиро: не в обмін, а просто так.

Допомога. Кожного дня діти звертають­ся до нас з різними запитаннями, проханнями про допомогу. Завдання дорослих - почути за­питання та відповісти на них, вчасно допомогти дитині. Якщо дорослі допомагають дитині і ро­блять це з радістю, то душа дитини наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять і сварять дити­ну, така допомога її не радує. На кожному етапі розвитку дитини ми по-різному виражаємо свою любов до неї. Дуже важ­ливо обрати саме ту форму вираження (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

Що робити, коли дитина плаче

/Files/images/psiholog/девочка-плачет.jpg 1 .Всі діти відчувають деякі стреси - незалежно від того , наскільки у них люблячі батьки. Найважливішою функцією плачу є зняття напруги і відновлення нормального психічного стану .
2 . Дорослі часто прагнуть зробити все можливе , щоб дитина перестала плакати, тому , що не розуміють значення цього стану , а також тому , що воно викликає у них стрес і потребу виплакатися самим. Таке ставлення до плачу передається з покоління в покоління.
3 . У відповідь на подібну реакцію діти вчаться стримувати свої сльози.
4 .Наслідком такого придушення можуть стати проблеми емоційного і поведінкового характеру , нездатність дітей повністю розкрити свій потенціал , а в майбутньому - зумовлені стресами захворювання.
5 .Цих негативних наслідків можна уникнути , якщо дорослі усвідомлюють користь плачу , подолають свої власні негативні почуття і створять атмосферу емоційної захищеності , яка потрібна дітям для того , щоб поплакати і позбутися від накопиченого стресу.

Реакція на плач дитини

Основна теза даної роботи полягає в тому , що плач допомагає людям різного віку знімати стрес. Плач являє собою стан фізіологічного збудження , слідом за яким настає глибока релаксація . Він є дуже ефективним засобом зняття напруги , зниження кров'яного тиску і зменшення частоти серцебиття . Разом зі сльозами з організму виводяться гормони стресу , і таким чином відновлюється його фізіологічний баланс (гомеостаз ) .
Визначити , коли плач виступає як стрессопоніжающего механізму у немовлят , не завжди легко , оскільки вони вдаються до нього також і для вираження своїх насущних потреб. У міру того як діти починають освоювати мова , комунікативна функція плачу поступово знижується. А ось його роль щодо усунення стресу мова виконувати не здатна. Після того як у малюка повністю сформуються мовні навички , його плач вже перестає служити засобом передачі повідомлень.
Зрозуміло , коли у дитини трапляється якась неприємність , наприклад він застряг під стільцем , безглуздо нерухомо стояти поруч і говорити : "Давай , поплачь ! " Насамперед у будь-якій подібній ситуації потрібно зробити все можливе , щоб усунути причину його дискомфорту.
Коли яка-небудь стресова ситуація повторюється неодноразово , також важливо по можливості усувати джерело стресу. Наприклад , якщо дівчинка постійно ображає свого молодшого брата , то , просто дозволяючи малюкові плакати кожен день , ви не вирішите проблему , оскільки джерело його стресу є постійним . Потрібно змусити старшу сестру припинити вести себе подібним чином .

/Files/images/psiholog/article1196.jpg

10 міфів про ранній розвиток

/Files/images/psiholog/oform/866361070.gif

1. Ранній розвиток - це всього лише перенесення стандартних програм навчання на більше ранній вік

Реальність Ранній розвиток не має прямого відношення до навчання в шкільному розумінні цього слова. Ранній розвиток - це створення сприятливих умов для розвитку його потенціалу: правильному живленню, сенсорному й руховому розвитку, формуванню фізичного й психічного здоров´я дитини. Ранній розвиток зовсім не припускає передчасного прищеплювання дитині навичок, який він ще не в змозі опанувати по фізіологічних причинах.

2. Ранній розвиток - західна концепція, не застосовна в умовах Росії

Реальність Новації в області раннього розвитку є результатом досвіду й досліджень педагогів із всіх кінців світу: з Італії, Німеччини, Франції, Японії, США, Росії й багатьох інших країн. Ранній розвиток уже багато років існує в Кенії й Перу, а латино-американці взагалі вважають ранній розвиток своїм власним винаходом і внеском у світову систему утворення.

3. У ранньому розвитку немає необхідності. Традиційний розвиток теж дає гарні результати

Реальність Звичайно, багато геніїв розкрили свої здатності, розвиваючись у традиційному ключі. Але задумайтеся, скільки талантів залишилося нерозкритими? Дитина повинен проявляти свої здатності не всупереч умовам, у яких він розвивається, а завдяки ім. Мабуть, нічого страшного не відбудеться, якщо ви пустите на самоплив розвиток дитини. Але адже ви напевно любите свого маляти й хочете допомогти йому. Ніж відповідальніше ви підійдете до раннього розвитку дитини, тим більше шансів виростити здатну, успішну особистість. Зрозуміло, вам самим прийде многому навчитися, щоб стимулювати ранній розвиток маляти. Але, ставши родителями, люди в кожному разі многому вчаться. А що вважають, що мистецтву бути батьком навчатися не потрібно, у вихованні власних дітей найчастіше допускають ті ж помилки, що їхні батьки допустили стосовно них самим. Вони переносять порочні моделі поводження на своїх дітей. У результаті не відбувається позитивного зрушення в сфері розвитку й навчання, якого настійно вимагає сучасний мир.

4. Ранній розвиток - це занадто дорого.

Реальність Зрозуміло, гри, іграшки й посібники, спрямовані на ранній розвиток коштують грошей. Але адже й звичайні розважальні іграшки дістаються не безкоштовно, вірно? А які ігри вибрати для своєї дитини - вирішувати вам. Навіть якщо ви зовсім обмежені в засобах, це не виходить, що ранній розвиток не доступно для вашого маляти. Адже ранній розвиток це не тільки спеціальні іграшки й відвідування особливих розвиваючих занять. Ранній розвиток це, насамперед, ваше спілкування з малям, спільні ігри й прогулянки, ваші розповіді про навколишній світ.

5. Ранній розвиток позбавляє дитини щасливого, безтурботного дитинства

Реальність Маленькі діти найбільше на світі люблять учитися. Діти вчаться завжди, щохвилини свого дня. Придя в цей мир, маленька людина з інтересом знайомить із усім, що його оточує. Тому ранній розвиток необхідно, воно задовольнить потребу дитини в одержанні знань. Жодна методика раннього розвитку не призиває примушувати дитину до занять. Якщо в дитини немає настрою, він утомився або погано себе почуває - відкладете заняття. Не хоче виконувати конкретну вправу - перейдіть до іншого.

6. У силу раннього розвитку дитина буде випереджати шкільну програму, і йому буде нудно на уроках

Реальність Ранній розвиток спрямований не на випередження загальноосвітньої програми, а на формування в дитини бажання одержувати знання й навичок, необхідних для наступного успішного навчання. Напевно на шкільних уроках дитина відкриє для себе щось нове. Якщо ж діти нудьгують на уроках, це питання компетентності педагога, а не наслідку раннього розвитку.

7. Ранній розвиток викличе в дитини негативне відношення до утворення в цілому. Маляті набридне вчитися

Реальність Всі саме навпаки. Діти, яких розвивали з дитинства, дуже допитливі, легко навчаються, у них немає проблем зі сприйняттям і запам´ятовуванням матеріалу. Вироблена в раннім дитинстві тяга до знань залишається на все життя. Відбити полювання одержувати нові знання можна, змушуючи дитини займатися тим, що йому не по душі, або займатися надміру. Ви маєте право перетворити заняття як у каторгу, так й у захоплюючу гру. Повторимо, жодна методика раннього розвитку не припускає примуса.

8. Потрібно вибрати одну методику раннього розвитку й строго випливати їй

Реальність Ранній розвиток дитини можна стимулювати самими різними способами. Єдиного рецепта ні, є тільки рекомендації загального характеру. Кожна дитина розвивається індивідуально. По питанню вибору методики раннього розвитку можна проконсультуватися з фахівцем у цій області. Але однаково краще вас ніхто не визначить, що підійде вашому маляті. Тому підійдіть критично до вибору методики раннього розвитку, адаптуйте методику під свою дитину. Ви можете вибрати елементи різних методик, сполучаючи їх у вихованні маляти.

9. Ранній розвиток можливо тільки при домашнім вихованні.

Реальність Більшість експертів відзначають, що діти, що відвідують спеціальні заняття для дошкільників, розвиваються в середньому 1,5 рази швидше й ефективніше, ніж діти, що виросли й виховані в домашній обстановці. Родина робить найбільш сильний вплив на життя дитини, але гарний дитячий сад може істотно доповнити його виховання й просунути в розвитку. Адже вміння спілкуватися з однолітками також необхідно для повноцінного розвитку особистості. Досвідчені професіонали в області раннього розвитку здатні надати маляті спеціальну допомогу, що неможливе в родині. Є й ті, хто вважає, що раннім розвитком дитини обов´язково повинен займатися професіонал. Зараз досить багато фахівців у цій області, багато няньок і вихователі навчаються методикам раннього розвитку. Це чудово, але ранній розвиток не можливо без участі батьків, адже, спілкування із близькими дуже важливо для малят 10. Ранній розвиток повинне проводитися в строго певному напрямку

Реальність
Багато батьків, що мріють виростити, наприклад, великого математика, намагаються направляти розвиток дитини в одне русло. Але адже повноцінна особистість повинна бути багатогранної. Ранній розвиток базується на стимулюванні пізнавальних здатностей маляти, передумовами до якого є переваги самої дитини, які не варто приносити в жертву батьківським амбіціям. Ранній розвиток припускає всебічне знайомство дитини з навколишнім світом


Розвиваючі загадки для дітей
Сьогодні все більш популярним стає методика раннього розвитку дітей. Більшість матусь починають вчити своїх малюків практично з пелюшок. Проте в цій непростій справі потрібно знайти золоту середину , щоб не отримати зовсім радісну картину : дитина , зі сльозами на очах , безпорадно дивиться на маму, у яка з суворим обличчям вже 25 разів повторює назви букв.
Найкраще займатися з малюком в ігровій формі. І в цьому Вам допоможуть загадки для дітей. Їх роль у розвитку дитини дуже велика. За допомогою загадок дитина вчиться пізнавати навколишній світ , систематизує свої знання про нього , розвиває уяву , логічне та образне мислення , тренує свою пам'ять і збагачує лексикон. Дитячі загадки дозволяють в легкій формі познайомити малюка з різними поняттями , предметами і явищами , а так само замислитися про їх особливості .
Найкраще загадувати дитині загадки при кожному зручному випадку в невимушеній обстановці. Наприклад , загадки про овочі або загадки про фрукти потрібно загадувати влітку у бабусі в селі . Адже дитина буде одночасно чути і бачити відгадку , зможе за зовнішнім описом овочів або фруктів швидко розгадати загадку . Фрукти і овочі можна використовувати в якості нагороди за відгадайте загадку . Малюкові дуже сподобатися з'їсти те , про що розповідала мама.
Загадки про тварин можна загадувати в зоопарку. Там маляті буде дуже цікаво побачити як виглядають тварини , що вони їдять , як доглядають за своїми малятами. Загадавши загадку , можна попросити малюка знайти в зоопарку цієї тварини і погодувати його чим-небудь . Загадки про домашніх тварин можна загадувати також у бабусі в селі . Можна за допомогою загадок привчити дитину до догляду за тваринами . А як малюкові сподобається в якості винагороди парне молоко!
А ось із загадками про пори року буде трохи складніше , адже доведеться щоразу чекати цілих 3 місяці , щоб загадати їх. Але тим і цікавіше й інтригуюче буде малюк чекати цієї пори року. Наприклад , загадки про зиму будуть доречні , коли ви з малюком катаєтеся на санках , робите сніговика .Маля з великим інтересом буде розглядати дерева , одягнені в білі шубки. А самим головним героєм загадок про зиму буде , звичайно ж , Дід Мороз. Яка дитина не любить Діда Мороза?
Дитячі загадки про осінь теж дуже цікаві , адже восени так красиво , все в жовто -червоних кольорах , спіють фрукти і овочі , йде листяних дощик. За допомогою таких загадок ви навчите малюка розбиратися , коли настає зима чи осінь , що природно в цей час . Загадуйте частіше загадки своїм малюкам і вони будуть радувати вас своїм стрімким розвитком !

Абетка виховання

/Files/images/psiholog/oform/Slovar-300x300.jpg

А – абетку виховання повинні знати всі батьки

*****

Б– будьте при дітях обережними у своїх вчинках

*****

В – вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь

*****

Г – говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі

*****

Д – дайте можливість дитині виявити самостійність

*****

Є – єдність між педагогами і членами сім’ї – запорука успішного виховання

*****

Ж– життя дитини повинно бути заповненим посильною працею, роботою

*****

З – знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства

*****

І – ігри для дитини – запорука здорового фізичного розвитку

******

К – корисно знати – любов до дитини має бути поміркованою

*****

Л– любов до землі, рідного краю виховуйте з дитинства

*****

М – мама і мир – найдорожче для дітей

*****

Н – ніколи не говоріть дітям неправду

*****

О – одяг дітей має бути охайним

*****

П – прагніть бути з дітьми завжди справедливими

*****

Р – розмовляйте з дітьми частіше, співайте разом

С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас

*****

Т – трудитися дітей навчайте з раннього віку

У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї

*****

Ф – фізкультура для дитини повинна стати улюбленим уроком

*****

Х – хай завжди дитина відчуває інтерес до себе

Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів

*****

Ч– частіше бувайте з дитиною на природі

*****

Ш – шум – ворог здоров’я дитини

*****

Щ – щастя і радість дітей – у ваших руках

*****

Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилась до всіх з любов’ю, самі намагайтесь дотримуватись усіх цих порад

БАЖАЄМО УСПІХІВ!

Сімейний кодекс

/Files/images/psiholog/oform/_8.png

**Дитина знає, що вона прекрасна, дорослі іноді роблять все, щоб вона про це забула.

**Хай життя протікає природнім шляхом, щоб міг розкритися вроджений потенціал вашої дитини.

**Щастя – це реалізація самого себе, задоволення своїх запитів.

**Більшість наших дітей – "просто діти”. Не робіть з них "вундеркіндів”, не ставте непомірні вимоги. Дитина повинна бути частіше задоволеною від того, що вона може, ніж тривожною через свою неповноцінність.

**Щоб підготувати дитину до життя, треба дати певну систему знань, умінь і навиків – це дають учителі. Культуру взаємостосунків дитина приносить із сім’ї.

Ігри на розвиток дрібної моторики рук
Кiлькiсть переглядiв: 1376

Коментарi