Ділова гра Поговоримо про толерантність

Ми сьогодні поговоримо про толерантність, терпиме ставлення до себе, людей, світу. Одвічна протидія добра та зла вимагає від нас зробити вибір. Обставини змушують робити вчинки, що визначають наші якості. Ми – педагоги, а це означає, що ми відповідаємо не лише за себе, але й за дітей. Добро виховується добром, а зло породжує зло. Це істина. Народна мудрість зауважує « Що посієш, те й пожнеш» , «Яблуко від яблуні недалеко упаде», « Від поганого сім’я не чекай доброго племені». Тому нам дорослим, потрібно навчитися зважувати кожне слово, відповідати за кожний вчинок, перш ніж виховувати дітей.

Сьогодні ми зібралися, щоб зрозуміти, які ми самі, як розмовляємо з оточуючими. Ми зробимо спробу перевірити наші душі на доброту, радість, розуміння, небайдужість.

Кожна людина проживає своє життя по різному, але кожний із нас проходить однакові етапи життєвого шляху. Ми нібито сходимо по драбині: спочатку стоїмо на сходинці, що має назву «Я», намагаємося зрозуміти – хто Я такий. Потім просуваємося на другу сходинку, що вводить нас до світу людей. Саме тут кожен усвідомлює, що він не один, налагоджує стосунки, проявляє емоції, характер.

Просуваючись сходинкою, що має назву « Навколишній світ», ми бачимо життя в ще більшому розмаїтті. Цей світ має соціальне забарвлення. Світлі моменти справедливості поєднуються з темними проявами жорстокості та обману. Ось тут наше «Я» зазнає випробування: « Як вистояти та не зламатися?» , «Як знайти своє місце у світі». Найвища сходинка – творча, що відображає найвищу ступінь людських умінь. Я пропоную Вам пройти цими сходинками.

1.Ігрове проектування « Самопрезентація»

На аркушах паперу зазначено людські якості, що є виявами толерантності, а також такі, що такими не є. Необхідно обрати якості, притаманні вам.

РЕЗЮМЕ: Кожний із нас має щиро поглянути на себе, тому що визнання своїх слабких якостей дає можливість духовного зростання. Якщо ми відверті, то можемо працювати далі.

2. Дія за інструкцією « Продовж фразу»

Учасники розмірковують на тему «Що зі мною відбувається»

-Я сумую, якщо…..

- Мені весело, якщо…..

- Я ображаюсь, якщо…..

- Я радію, якщо….

- Я серджусь, якщо….

- Мені не подобається, якщо…

- Я плачу, якщо…

- Я страждаю, якщо….

- Я розгублююсь, якщо…

РЕЗЮМЕ: Дуже важливо, щоб ви не були рабами своїх емоцій, особливо негативних, оскільки вони мають особливість псувати життя оточуючим. Душу необхідно налаштовувати на добро, особливо нам педагогам.

Сходинка « Світ людей»

Ми перебуваємо на наступній сходинці. Тут відбувається спілкування, живий контакт між людьми. Важливо, щоб це спілкування було радісним. Розглянемо простий приклад – зустріч зі знайомим.

У середні віки від нас потребувався б реверанс, а в наш час – лише привітання: «Здрастуй!», а можливо, і запитання: « Як справи?» Дуже часто ми говоримо це так, що привітання відбулося, а зустрічі не вийшло.

Якби спілкування було душевним, якби ми змінилися самі, то як змінилося б життя навколо нас! Необхідно розуміти, що головна людина у світі та, яка перед тобою. Намагайтесь, щоб вона сподобалась вам. Необхідно прагнути згоди, але не слід боятись розбіжностей. Розбіжності між людьми виникають цілком природно й не можуть бути приводом для розчарувань та невдоволення,конфліктів, сварок. Нам потрібно терпляче ставитися до інакомислення. Тому я пропоную вам висловити свою думку щодо поетичного вислову М. Ножкіна « Добро повинно бути з кулаками».

Дискусія

- Якщо це істина, то поставте крапку та підтвердьте цю думку.

- Якщо ви в цьому впевнені, переконайте нас зі знаком оклику.

- Якщо є сумніви, то у ваших висловлюваннях присутній знак питання.

- Якщо у вас є інша думка, то не соромтесь бути опонентом, кажіть, як вам підказує серце.

РЕЗЮМЕ: Наші погляди, як ви вже впевнились, різняться. Але є і спільне – тема, яку ми обговорюємо, вона нас хвилює. Ми схвильовані, і ця емоція нас об’єднує!

Спонукально-мотиваційна гра « Чарівна паличка»

До слова «сонце» кожний учасник додає по одному слову, складається велике речення.

РЕЗЮМЕ:Що ви відчули, колеги? Одне одного? Відповідальність? Так, чарівна паличка не дозволила вам зійти з дистанції або виконати частку своєї роботи не на достатньому рівні. А взагалі вийшло добре!

В одному відомому фільмі десятикласник написав: « Щастя – це коли тебе розуміють». Він мав рацію: усі біди людства виникають від непорозуміння. Прикладів є багато: не зрозуміли одне одного та розійшлись; не відчули, що коїться в душі близької людини і не намагалися допомогти їй. Зараз ми спробуємо порозумітися.

Розігрування ролей « Зрозумій мене»

Учасники утворюють пари, в яких один пояснює значення слова другому жестами і мімікою.( радість, співчуття, терпимість, альтруїзм, посмішка)

РЕЗЮМЕ:Ми намагались бути толерантними, а головне – ми зрозуміли одне одного.

Сходинка « Навколишній світ»

Навколишній світ - це простір, у якому ми існуємо. Іноді він розширюється до розмірів держави, а інколи стискається до розмірів нашої кімнати. Ми залежимо від чужих оцінок, Емоції володіють нами. Усередині назріває конфлікт, і ми виплескуємо його на іншого. Ставимо собі запитання: « Як жити далі?» — і не завжди знаходимо відповідь. Як часто ви дивитесь на світ сумними очима! Сірі обставини роблять вас похмурими, настрій - сумним, очі — мокрими, справу – залишеною. Але яким би не було життя, необхідно завжди шукати причину для радості! Навіть у великому мінусі необхідно знайти плюс.

Діагностична гра « Знайди плюси та мінуси»

- Ви загубили гаманець із великою сумою грошей

- Ви посварилися із коханою людиною

- Ви запізнились на роботу

- Ви зламали ногу

РЕЗЮМЕ: Важливо вміти розпізнавати справжні цінності та уявні. Існують тільки два горя: хвороба, смерть. Решта — неприємності. Цінуйте життя, дружбу, здоров’я, сім’ю. Радість починається тільки з вас, а не з когось чи з чогось. А чи вміємо ми відчувати інших? Чи вміємо зрозуміти їхній біль? Чи вміємо ми порадіти за талановиту людину? Завдання, яке я вам пропоную, називається «У картинній галереї».

Вам необхідно уважно подивитись на картину, зрозуміти життя героїв, увійти в їхній образ, зрозуміти стан, емоції, озвучити думки героя.

РЕЗЮМЕ: Якщо ми частіше розумітимемо душевний стан інших, світ від цього тільки поліпшиться.

Заключний етап. Сходинка « Творча майстерня»

Найвища сходинка — творча майстерня. Підйом на неї дуже важкий. Але, піднімаючись, ми перетворюємо не тільки свою душу, але й навколишній світ. І нехай « сердечна недостатність» буде долею байдужих і нерадісних людей.

РЕЗЮМЕ: Ми сьогодні перевірили себе на толерантність. І хоча це лише гра, вона довела, що у нас не стало байдужим серце.

У нас ще багато часу, ми зможемо творити добро, якщо до цього прямуватимемо.

Ділова гра Вихователь раннього віку - який він

Мета: підвищення професійної майстерності та компетенції педагогів з розвитку дітей раннього віку;встановлення зв'язку теоретичних знань педагогів з практичним досвідом щодо виховання, навчання та розвитку дітей раннього віку;створення умов для професійного самовдосконалення та саморефлексії педагогів;створення комфортної, дружньої атмосфери під час гри, належні умови для стимулювання пізнавального інтересу та креативності педагогів.

Матеріал: демонстраційний матеріал - макет дитячих слідів, країна Дитинства, силует дитини; роздатковий матеріал - стікери, педагогічні ситуації, папір формату А4, ватман, фломастери.

Хід гри

Психолог. Доброго дня, шановні гості!Я рада вітати всіх Вас в стінах нашого дошкільного навчального закладу. Сьогодні ми зібрали з вами для того, щоб поміркувати над питанням ролі вихователя, з’ясувати важливість його діяльностів найважливіший період людського життя, в найпрекраснішу та в незабутню пору - пору сподівань на здійснення найзаповітніших мрій – в країні Дитинства. Не секрет, що всі ми вихідці з країни Дитинства. І тому, нам часто хочеться хоч в думках полинути у ті безхмарні, щасливі хвилинки. Адже в ту пору день – це казка, знахідка, таємниця.І саме від того, хто поведе малюка за руку в цій країні, що він отримає з навколишнього світу, значною мірою залежить те, якою він стане людиною в майбутньому…

Вправа«Знайомство» (5 хв). Шановні колеги! Давайте з Вами познайомимось!Будь ласка, на стікерах, які лежать перед Вами, спочатку напишіть своє ім’я, а потім на першу букву свого імені дію або предмет, який у Вас асоціюється із дитинством та наклейте написане на уявного малюка – на символ дитинства.

Психолог. Ранній вік – це умовний коридор, який проходить дитина від народження – до 3-х років.Ранній вік - надзвичайно важливий і відповідальний період психічного розвитку дитини. Це вік, коли все вперше, все тільки починається - мова, гра, спілкування з однолітками, перші уявлення про себе, про інших, про світ. У перші три роки життя закладаються найбільш важливі та фундаментальні людські здібності, пізнавальна активність, допитливість, впевненість в собі і довіра до інших людей, цілеспрямованість і наполегливість, уява, творча позиція та інше. Всі ці здібності не виникають самі по собі, як наслідок маленького віку дитини, вони вимагають неодмінного участі дорослого і відповідних віку форм діяльності.В цей період активно розвивається все, що пов'язано не тільки з фізіологією, але і з емоціями,інтелектом, поведінкою. Тому важливо те, як буде дитина в цей період розвиватися та виховуватися. Тому, шановні колеги, давайте більш детальніше зупинимося на дитячих кроках раннього дитинства, розглянемо періоди розвитку дитини раннього віку; розглянемо те, саме яким повинен бути вихователь поруч з дитиною, яка активно розвивається.

Перший крок. Я – народився! Що це відбувається і мною? (Криза 1-го року). (Психолог розміщає напис біля першого відбитка дитячих ніг).

Ранній вік – період не лише бурхливого розвитку всіх систем організму, а й етап накопичення досвіду,сил, та можливостей для початку формування особистості.

Психічний та фізіологічний розвиток дитини вражає своєю інтенсивністю. Як зауважував Л. Толстой, до 3 років людина оволодіває тим же обсягом досвіду, що потім протягом решти свого життя. Тому, досить важливим є те, хто знаходиться поряд з дитиною в цей з одного боку складний період, а з іншого щасливий період її життя. Тож, шановні колеги! Необхідно не аби як володіти категоріально-понятійним апаратом та термінологією з даної проблематики. Давайте разом з вами перевіремо ваші знання особливостей розвитку дитини з моменту народження – до 1 року.

Тестова перевірка знань «Ранній вік – який він?» 1. Новонародженність – це... а). єдиний період в житті людини, коли ще можна спостерігати в чистому виді природні, інстинктивні форми поведінки; б). народжувана дитина фізично відокремлюється від матері. Вона потрапляє в зовсім інші умови; в). проміжний період між утробним (пренатальним) та позаутробним (постнатальним) способом життя; г). стійкий позитивний період спілкування з мамою. 2. З перших днів життя у дитини функціонує система безумовних рефлексів: а). дитина реагує на позу годування; б). виникають смоктальні рефлекси руху; в). харчові, захисні та орієнтувальні. 3. Проміжний період між утробним (пренатальним) та позаутробним (постнатальним) способом життя, це - ... а). криза новонародженності; б). народженність; в). комплекс пожвавлення; г). криза першого року життя. 4. Соціальна ситуація розвитку періоду немовляти: а). дитина – предмет – ДОРОСЛИЙ; б). дитина – предмет; в). дитина – ПРЕДМЕТ – дорослий; г). дитина – дорослий. 5. Сприятливою соціальною ситуацією періоду розвитку немовляти є: а). нерозривна єдність з дорослим, емоційний комфорт; б). збільшення спілкування з дорослим як формою організації предметної діяльності; в). сумісна діяльність з дорослою людиною; г). здатність розуміти емоційний стан іншої людини. 6. Провідною діяльністю періоду немовляти є: а). предметна діяльність; б). мовлення і гра; в) рольова гра, художня діяльність; г). безпосереднє емоційне спілкування дитини з дорослим 7. Новоутворення 0 -1 рік: а). ходьба, мовлення; б). психологічне новоутворення „Я”;в). здатність до символічних дій – створення нових нових відношень між предметом та його використанням; г). довільність психічних процесів, внутрішній план дій. 8. Криза першого року життя - це... а).криза, яка обумовлена руйнування необхідної емоційної взаємодії дитини з дорослим і проявляється в плаксивості, похмурості, інколи порушенні сну, втрати апетиту; б). дитина починає диференціювати внутрішню і зовнішню сторони своєї особистості, усвідомлювати зміст своїх переживань (сердита дитина розуміє, що вона сердита), узагальнювати їх; в). криза соціальних відносин, яка зумовлює становлення самосвідомості дитини і проявляється в негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі; г). різка зміна всієї системи переживань, її структури і змісту.

Другий крок. Мої перші кроки. Мої перші слова… (Психолог розміщає напис біля другого відбитка дитячих ніг).

Шановні колеги! Наступним важливим кроком в житті маленької дитини є поява перших кроків та перших слів. Тобто, центральниминовоутворення даного вікового проміжку є 1. Ходьба.Д.Б.Ельконін підкреслює, що головне в акті ходьби не лише те, що розширюється простір дитини, але й те, що дитина відокремлює себе від дорослого, що є досить впливовим на дитину. 2. Поява автономного мовлення, ситуативного, емоційного, зрозумілого лише близьким, за структурою – уривки слів. Також відбуваються зміни у поведінці: 1. Упертість, непослух, вимоги підвищеної уваги. 2. Збільшення нових форм поведінки. 3. Підвищена чутливість до зауважень дорослих – образливість, незадоволеність, агресія. 4. Підвищена вередливість дитини. 5. Суперечлива поведінка в ускладнених ситуаціях. Таким чином, в цей період розвивається первинний зв’язок з дорослим і виникає автономність дитини від дорослого, яка підвищує її власну активність. Але ця автономність відносна. Малюк нічого не вміє робити сам. Тобто, малюк потребує неабиякої кількості уваги з боку оточуючих, адже вбирає інформацію, як губка.

Вправа «Асоціативний ряд»

Психолог. Колеги! Давайте пригадаємо асоціативні ланцюжки на тему «Мовлення дитини раннього віку» та «Фізичний розвиток малюка», які Ви активно використовуєте в своїй роботі з дітьми.

«Мовленнєвий розвиток дитини». Слухання та розуміння малих фольклорних жанрів.

Забавлянки. «Сорока-ворона», «Пальчику, пальчику, де ти бував!», «Наш хлопчик», «Рано-вранці на дуду», «Дибки,дибки», «Тосі, тосі, коні в горосі», «Гоп, гоп, горобейки», «Ой без дуди, без дуди», «Ладки, ладусі», «А ми зварем борщику», «Пішла киця по водицю»

Потішки. «Скочив котик», «Малювала з ранку мишка», «Заєць спати захотів»

Віршики. Н.Забіла «Я біжу, біжу по гаю», «Жабенятко»; «Півники», «Ведмедик» І.Неходи; Г.Демченко «Водичка»; С.Жупанина «Сонячні зайчики».

Пісні. «Два півники», «Ходить гарбуз по городу», «Печу, печу хлібчик», «Дощ іде, дощ іде», «Танцювала риба з раком».

Колискові. «Місяць яснесенький», «А-а, коточок», «Котику сіренький»,»Баю-баю-баю»

Оповідання. «Лялька», «Зима», «Цуценя» Л.Толстого; «Гуси» К. Ушинського.

«Фізичний розвиток дитини». Рухливі ігри та ігрові вправи.

Ігри з ходьбою, бігом, на утримання рівноваги. «До ляльок у гості», «Дожени мене», «Дожени м’яч», «Пройди по стежці», «Через струмок», «Горобчики й автомобілі», «Сонечко і дощик», «Жили у бабусі».

Ігри з повзанням і лазінням. «Доповзи до брязкальця», «Проповзи у ворітця», «До ведмедика в гості», «Не зачепи», «Перелізь через колоду», «Мавпочки», «Кошенята», «Збери іграшки».

Ігри з киданням та ловінням м’ яча. «Прокоти м’яч», «Скоти з гірки», «Перекинь через мотузку», «Цілься в коло».

Ігри зі стрибками. «Пружинки», «Дістань долоню», «Задзвони у дзвіночок», «Зайчик біленький сидить», «Пташки літають», «Піймай метелика».

Ігри на орієнтування у просторі. Де подзвонили», «Знайди предмет», «Дзвіночок»

Третій крок. Готуюся до вступу у дитячий садок. І знову якісь зміни! (Криза 3-х років). (Психолог розміщає напис біля третього відбитка дитячих ніг).

Третій рік життя є кризовим. Набувши певного «багажу» знань та вмінь, дитина починає відчувати потребу в більшій, ніж їй надають, самостійності. У малюка зароджується усвідомлення,що він – окрема істота зі своїми бажаннями,потребами, які не завжди збігаються з тим,що пропонують мама з татом. Дитина робить спроби порівнювати себе з іншими людьми.

Усвідомлення свого «Я» на третьому році життя є новоутворенням. І, як при будь-якому досягненні, дії, що його закріплюють, є найважливішим. Тож трирічний малюк спокійніше сприймає несамостійність у деяких видах самообслуговування (дозволяє себе годувати), в пересуванні (проситься на руки),ніж залежність у праві вибору.

Кожна дитина має свої терміни розвитку, отже,формування особистості теж відбувається в індивідуальному темпі. Найчастіше вік 2-2,5 року є перехідним етапом від активного пізнання навколишнього світу до пізнання самого себе. Це стабільний період,протягом якого дитина особливо успішно оволодіває мовленням,що є основним засобом спілкування в людському суспільстві. Отже,наш малюк вже має певні успіхи:засвоїв основні макрорухи (ходьбу,біг,тощо), набув елементарних навичок самообслуговування, оволодів предметними діями,мовленням. І тепер він прагне самостійності у всьому, потребує визнання дорослих, готується до вступу в дошкільний навчальний заклад. Яким же його там встрінуть саме ці дорослі – його найближче оточення на наступні 5 років?

Вправа «Педагогічні терези»

Психолог. Шановні колеги! Один мудрець сказав, що в країні самолюбства завжди є невідкриті землі. Тож я вам пропоную відшукати в собі приховані якості й властивості. Треба уявити, що один божевільний учений створив двох роботів-вихователів. Одного такого робота він наділив усіма негативними якостями, а другого – позитивними. Необхідно поділитися на дві команди, одній групі необхідно описати, як поводився б робот із позитивними якостями в дитячому закладі, іншій – поведінку та особистісні негативні якості.

Обговорення:

- Які негативні риси було описувати найважче?

- Як ви при цьому почувалися?

- Як ви гадаєте, як почуваються діти поряд із таким вихователем?

- - які позитивні риси описувати найприємніше?

- Як ви гадаєте, як пройде процес адаптації у дітей поряд з таким вихователем?

Четвертий крок. Добрий день, я прийшов!Допоможіть мені адаптуватися! (Психолог розміщає напис біля четвертого відбитка дитячих ніг).

Дитячий садок – перший досвід «занурення» малюка в суспільне життя. Якщо його просто «кинути» в нове коло спілкування, він може отримати великий стрес. Соціальний фактор головний і найважливіший аргумент на користь дитячого садка. Комплексна робота всіх фахівців, а в першу чергу, вихователя, сприяє легшій адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу, зміцнює резервні можливості її організму.

Вправа «Психологічні вузлики»

Психолог. Пропоную Вам, шановні колеги, розв’язати психологічні вузлики, тобто визначити стан дитини в період адаптації до дошкільного навчального закладу шляхом надання рекомендацій та способів вирішення типічних ситуацій, які виникають в цей період життя дитини (психолог роздає педагогам картки, на яких написані ситуації):

· дитина боїться нового приміщення, незнайомих дорослих та дітей;

· дитина з плачем притискається до матері й не відходить від неї ні на крок;

· дитина ні чим не цікавиться, не підходить до іграшок;

· дитина уникає контактів із іншими дітьми;

· дитина відмовляється від контактів із вихователем;

· дитина не відпускає від себе вихователя, прагне постійно сидіти в неї на руках;

· дитина відмовляється від їжі;

· дитина перестає говорити, хоча добре вміє;

· дитина постійно плаче;

· дитина починає часто хворіти;

· дитина грається лише однією іграшкою;

· дитина відмовляється спати

· дитина відмовляється відвідувати дошкільний заклад

П’ятий крок. І ось нарешті я тут – в країні Дитинства…

Вправа «Схованка скарбів» (притча Олени Петрик)

«Розповідають мудрі люди, що за прадавніх часів люди й боги жили поруч, мов сусіди (то вже потім боги обрали собі життя на Олімпі). От, як водиться подеколи й зараз між недружними сусідами, посварилися вони якось не на жарт – і ну одне одному капості різні влаштовувати, та щораз гірші!... А поступитись – ніхто не хоче!

…Дійшла ворожнеча, подейкують, уже до того, що вирішили боги покарати смертних якнайгірше, аби не були такими зухвалими.

Подумали – і вирішили викрасти в людей найдорожче, найцінніше, найважливіше, що в них було.

Та й гайда: в одного любов поцуплять, у іншого розум, у когось – мрію, ще в інших – щастя… І так у всьому світі…

Наносили людських скарбів купу. Почали знову радитися: «Що з ними робити? Куди тепер це сховати?» Складно було їм дійти згоди у виборі надійної схованки для зібраних скарбів.

Та раптом хтось мовив: «А що, як їхні скарби ми сховаємо у них під самісіньким носом?! Ніколи не знайдуть!» І запропонував за схованку…людське серце.

«Так,так!» - загомоніли схвально всі навколо. «Люди ніколи не здогадаються там шукати…» «Вони лиш зрідка і здебільшого недбало туди зазирають…» «О, серце – це справді найпотаємніше місце для них!...»

Тож відтоді так і повелося серед людей: усе життя ми ладні покласти заради здобуття втраченого колись скарбу.

А все – набагато простіше: шановні колеги! Він у кожного із нас є – свій, власний, рідний – його лише треба зуміти відшукати в своєму серці. І якщо цей скарб справжній – він обов’язково помножиться…»

Вправа «Від щирого серця»

(До кабінету заходять діти, в руках вони тримають виготовлені власними руками серця – «частинки своєї душі»)

Вова. Хочем всіх вас привітати,

Сашою, Вовою та Софійкою нас звати!

Софія. Дозвольте розповідь почати,

Та про нашу країну дитинства вам розказати!

Саша. Наш садочок – новий дім,

Грають промені на нім.

Сяє напис тут «Сніжок» -

Це наш рідний дитсадок!

Софія. Символізують наш садок –

Чудові квіти і білий сніжок.

Пісня-гімн у нас ще є –

У майбуття малят веде!

Саша. І будівля, і кімнати –

Все з любов’ю для маляти.

Любо в нім малечі гратись

Уму-розуму навчатись!

Софія. Знають всі – дорослі й діти,

Наш садочок – кращий в світі.

В ньому хороше малятам –

Є де гратися і спати!

Саша. Тут готують смачно їсти,

Вчать, як треба встати й сісти.

Що ще мають наші діти?

Іграшки, на вікнах – квіти,

І яскравий килимок

Для усіх-усіх діток!

Софія. У «Сніжку» малята граються

І працюють залюбки.

Фізкультурою займаються

І розказують казки.

Саша. В дитсадку, немов у вулику

Бджілки-діти гомонять.

Вихователі за справою –

Другі мами для малят.

Софія. Наші діти в дитсадку,

Наче квіти у вінку,

Не життя у нім, а казка –

Там живуть і сміх, і ласка.

Саша. Загребельські малята туди поспішають

Та іншої країни дитинства тепер не бажають!

Вова. Тож поважайте країну дитинства, любі гості!

Вчіть дітей добра та жити без злості.

Прийміть від нас частинку дитячої душі,

Щоб виросли ваші вихованці хорошими людьми!

(Діти дарують гостям подарунки в вигляді сердець)

Психолог. Усі ми родом із дитинства, в кожному з нас і дотепер живе дитина. А тим паче, що працюємо ми саме в країні Дитинства! Щоразу, заглядаючи у своє серце, віддавайте дітям всю вашу, таку важливу для них любов, щирість, теплоту. Адже, девіз педагога по життю: «Серце віддаю дітям!». Успіхів всім вам!

Дякую за увагу!

Коментарi