Заняття "Чарівна хустина"

Мета: сприяти вмінню дітей згадувати і розповідати потішки, віршики, відповідати на запитання – хто це? Який? Що робить?; узгоджувати рух очей та пальців, вміти проводити імітаційні вправи; розвиток зв’язного мовлення, тактильного та зорового аналізаторів, координації рухів, зорової і слухової пам’яті, артикуляційного апарату; вправляти в промовлянні шиплячого звука [ш] – чітко, виразно, звук [о] – з різною інтонацією; сприяти розвитку й активізації словника; виховувати позитивні емоції, бажання допомогати, виражати співчуття, доброзичливість; формувати технічні навички роботи зі штампами, елементарною просторовою орієнтацією.

Обладнання: стіл, стільці, тарілки з фарбою, вологі серветки, штампи у формах, «потяг», «ліс», іграшки – лисиця, їжак, птахи – сорока, ворона, горобець, сова, куточок «хата», конверт з тактильними смужками, теплий одяг.

Хід заняття

Вихователь: У нас сьогодні наче свято – гостей зібралося багато, тож усміхніться веселенько і привітайтеся миленько. Проходьте, сідайте за стіл.

Д/гра «Клубочок-мандрівник»

- Хочу запросити вас в подорож, а куди саме підемо, зараз разом і визначимо. Ниточка з клубочка нам підкаже, куди ми можемо потрапити і що побачити. Отож, пальчик іде по ниточці, і хто що робить – розповідає. Ускладнення завдання для 3 дітей.

- Уяви, що ти лисичка (зайчик), що ти маєш?

- Ти – пташка, розкажи про себе: чим ти харчуєшся? Чим займаєшся вдень? Де ти спиш? Хто в тебе друзі?

Вихователь: Почекайте, ви бачите жінку з дівчинкою? Вони йдуть до нас і дуже засмучені. Як ми можемо їх заспокоїти? Чому ви плачете?

Жінка: На вас надія, допоможіть врятувати меншу доньку, яка зранку і до ночі, вередує як захоче. Врятувати її зможе чарівна хустина. А дорогу покаже чарівний клубочок.

Вихователь: Діти, допоможемо знайти чарівну хустину?

Діти: Так!

Дівчинка Аліна: Мамо, ти вертайся, а я з дітками піду, щоб сестричку врятувати.

Вихователь: А цей чарівний клубочок дорогу покаже. Сідаємо до потягу, співаємо пісеньку!

(Діти сідають до потягу та співають пісню «Потяг, потяг»)

- Перша зупинка: ш-ш-ш-ш…….

(Діти говорять потішку «Бублики»)

- Хутчіш в дорогу, дітки! Друга зупинка: ш-ш-ш-ш……..

(Потяг зупиняється, вихователь з дітьми виходять в лісі. Знаходять конверт з тактильними смужками)

- Хто його залишив? Лісові мешканці хочуть щоб ми про це дізналися.

Д/гра «Тактильні смужки»

Вихователь: Знайдіть гладеньку доріжку. Подивіться на цю галявину. Що на ній нагадує гладеньку доріжку (вода, пір’їнка). Яка вода? (холодна, рідка, прозора). А яка пір’їнка? Пальчиком знайдіть м’яку доріжку. На чию шубку вона схожа? (на зайчика, на лисичку). Який зайчик, яка лисичка? Знайдіть колючу жорстку доріжку. Що, кого вона нагадує? (ялинка, їжак). Яка ялинка? Який їжак?

Вихователь: Діти, ходімо далі, адже тут нема хустинки. Тупочіть ніжками, бо тут холодно, Вітер близько тут живе. Потрібно підготувати дівчинку до зустрічі з Вітром, щоб вона не застудилася.

Пальчикова гра «Одягнемо дівчинку» (діти виконують рухові дії – загинають лівою рукою пальчики на правій руці)

- Зранку діти нашу Алінку в подорож збирали (плескають)

- Одягнули кофтинку. Яку? (біленьку)

- Ще й спідничку не забули. Яку? (червону)

- Косу пов’язали в що? (у стрічки)

- Взули ніжки. У що? (у черевики)

- Покрутіться, повертіться і хай теплий одяг з’явиться!

- Ось, кофтиночка нова. Куди ручки сунемо? (в рукава)

- Ще й що застібнемо? (гудзики)

- Що ще одягнемо? (шапку)

(Після гри діти сідають на стільчики)

Вихователь: Зараз покочу я клубочок, і всі разом скажемо: Котись, клубочок, знайди та приведи нам помічника.

(Виходить Вітер з клубочком)

Вітер: Я – суворий, нажену на всіх страхи. Розхвилюю синє море, на хатах зірву дахи.

Дівчинка Аліна: Стежать зорі золоті,щоб не збились ми з путі. Може й ти, Вітрисько гожий, добрим словом допоможеш.

Вітер: Вибач, за Сонцем я сумую, хмара синя закрила його.

Дівчинка Аліна: А чи знаєш ти щось про чарівну хустину?

Вітер: Запитайте у Сонця, воно всюди світить – все бачить!

Вихователь: Допоможемо Вітру подути, Сонця з полону звільнити. Може воно спить, треба його розбудить.

(Діти співають закличку «Вийди, вийди, Сонечко»)

Вихователь: Кину я клубочок – повертайся з Сонечком, дружочок.

Вітер: Радий дуже бачити тебе, тепер я помчу, чарівну хустину шукати почну.

Сонце: Добрий день, мої маленькі. Я несу для вас тепло.

Діти: Добрий день!

Вихователь: Дітки, чим вам подобається Сонечко? А хто віршики про нього знає?

(Діти розповідають віршики про Сонечко)

Сонце: Дякую дітки, мене слухає все навколо, бо сили маю я без меж але прогулятись з вами хочу, а потім – чим зможу, тим допоможу.

Д/гра «Прогулянка з сонечком»

Вихователь: Діти потрібно вимовляти звук [о] з різною інтонацією в залежності від ситуації.

(Діти сідають на стільчики)

Сонце: А зараз, я візьмусь за діло, розливши світло і тепло. Скинь (на дівчинку) свою важку одежу, далі йти, щоб залюбки. І вам, дітки, я допоможу, помічника пришлю. До побачення!

Діти: До побачення, Сонечко!

Вихователь: Кину я клубочок, біжи, помічника нам приведи!

(З’являється Дятел)

Дятел: Привіт, привіт дітки. На допомогу прилетів вам я, але спочатку пограйтеся зі мною. Відгадайте, хто я?

Діти: Дятел!

Вихователь: Дятел що робить лапками? (чіпляється). А хвостиком що робить? (спирається). Носом як стукає? (голосно). Кого лікує (дерева).

Дятел: Скажіть, що вміють робити пташки? (літати). Ідіть за мною. Ось мої друзі. Хто вони? (показує по черзі на ворону, сороку, сову, горобця). Як вони «розмовляють»?

(Дятел грається з дітками)

Вихователь: Це були дорослі пташки, а давайте, дітки, з вами уявімо, що ми - маленькі пташенятами.

Імітаційна гра «Пташенята»

Дятел: Знаю я, хто вам потрібен, ходімо за мною. Я вас привів, а тепер у справах полетів.

(З’являється Весна)

Весна: Я – Весна, вітаю вас, діти. За те, що ви добрі віддам вам скриньку з чарівною хустиною. Але і я вас допомоги прошу, розбудіть, будь ласка, квіточки. Намалюйте їх, хай прокинеться земля.

Колективне малювання «Намалюй квіточку штампиком»

Весна: Дякую, діти. Піду я далі рідну землю прикрашати.

Вихователь: Дітки, сідаємо і ми до потягу та співаємо пісеньку «Дружби добрий знак». Зупинка: ш-ш-ш.

(Діти виходять із потягу та йдуть до хати)

Вихователь: Добрий день! Марійку, прийми від нас з дітками дарунок.

(Вихователь дає дівчинці скриньку)

Дівчинка Марія: Добрий день! А чи знаєте ви, що я не вмію сама нічого робити? І тому відкривати скриньку я не буду! Що в скрині? – Звичайна хустка!

Вихователь: Хустинка стане чарівною, адже ми з дітками даруємо її тобі від щирого серця з гарними побажаннями. Бажаю, щоб ти була розумною, слухняною, уважною дівчинкою. А що побажають наші дітки? (багато друзів, виповнення бажань).

(Вихователь вдягає дівчинці Марійці хустинку)

Дівчинка Марійка: Мамо, що зі мною? Яке гарне все навколо! Дякую вам, дітки, я буду доброю, бо негоже бути злим ні дорослим, ні малим!

Вихователь: Дітки, а що ми сьогодні шукали в нашій подорожі? (чарівну хустинку). А для кого ми її шукали? (для дівчинки Марійки). Чи змінилася дівчинка, коли вдягнула хустинку? (Так). Хто нам допомагав шукати хустинку? (Вітер, Сонце, Дятел, Весна). Давайте покличемо наших нових друзів! Будем разом ми співати, хай на наші голоси – відгукнуться люди добрі всі!

Пісня «Дружби добрий смак»

Вихователь: Ось і казочка уся, в якій ми вчились співчувати, а також допомагати! До побачення

Коментарi